Наркотические вещества Хадыженск Марихуана APVP Cocaine ГАШ НБОМе Мефедрон

Я, братик, разжился одним интересным рассказом, который, блять, тебе точно приглянется. Разрешай искренне поделиться своим закалом и суровыми прошмандовками. Однажды, я как-то приболешился к гребаному кодеину. Этакий союзник, который помогает тебе забыть все нахуй и прогуляться по солнечным полянам дурной реальности. И вот, чую, внутренний нарком дает мне ножичком под шкафом. Как будто та самая сука шепчет: "Давай, падла, найди залежи настоящей раскуроченности и окунись в безумие!" Мое патологическое желание кайфа меня вновь потянуло к пляшущим вокруге закладкам. Я решил смутить наркотическое равновесие через покупку настоящего шмеля, по простому - кокаина. Стыкаюсь я с добытчиками, барыгами, с которыми я частенько общаюсь. И так, вот мы сидим за столиком, задвигаем барбитураты, и я смыкаю глаза. Но шуга, чуваки, охватывает душу, и не хотелось, чтобы все скатилось в морфийную пропасть. После нескольких попыток и проверенных поставщиков, я все же нашел дитя второго, того самого героинчика безупречной чистоты. Лозунг "Купил - кайфанул" я, конечно, ахуело пропустил мимо себя, понимаешь? Все эти деньги, все эти связи, все это было ради этого момента. Иду я, бродяга, с пакетиком в кармане, и тут телефон взбесился, колокольчик зазвенел. Голос в трубке подмывает меня на "природу", на бывшее кладбище, где, как обещают, устроена охота за пасхальными яйцами. Ничего себе, да? Но я, ты пойми, не от жизни, а от наркотиков этих своих трусов и все хочу. Вот картина: прихожу в темное лунное время на кладбище, а там уже все тусуются. Я вижу тех ребят, кто активно портит свои жизни, и мы дружно воюем за этот самый кайфовый приз. Каждый из нас, уставший от наркотических пляск, ищет хоть какое-то утешение в суровом существовании. Пушкин бы сказал: "Жизнь прожить - не поле перейти", а мы, братишка, хотим хоть капельку хорошего настроения, хоть одну победу над собой. Иду я бродяга, соревнуюсь на глазах у местных братков. От героина второго зазвучала плюрастная музыка в моей голове, а каждый метр, каждая диагональ кладбищенского лабиринта превращалась в бегущего волка. И вот, моя очередь - нашел я одно такое пасхальное яйцо, заложенное по середине кладбищенского мостика. Мое наркоманское понимание чуйки скажет, что в нем есть чудеса, что в нем есть кайф и счастье. Я медленно открываю это яйцо, и там оказывается ничего, блять, только таблетка морфия. А зачем мне это говно на кладбище? Хочется же настоящего кайфа, а не мусора. Смотрю я на остальных участников охоты, они такие же разочарованные, как и я. Блин, ну зачем же такие приколы устраивать, думают люди. Ведь я бы даже загадал, откуда выхлоп, если бы знал, что такая шляпа тут будет. Но я не сдаюсь, брат, нет. Я иду дальше, ищу следующую возможность. И вот, на конце кладбищенской дорожки, я нахожу второе пасхальное яйцо. У меня чуть перехватило дыхание, и я несу его в руках, как самый ценный сокровищец. Открываю его с трепетом, братик, и тут, охуеть, в нем оказывается маленький пакетик кокаина. Кайф проникает в каждую клеточку моего тела, залпом смывая все одиночество и негатив, буквально превращая меня в самого настоящего героя. Так закончилась моя история о поиске пасхальных яиц на кладбище. Вроде как бредовая затея, но мне, брат, довольно и интересно было. Возможно, это все наркотики их такое замутят в твоей голове, но что поделаешь, такова природа наркомов. Они живут гораздо ярче, чем все остальные. Посему, смело бери свои закладки, жги кодеин и чувствуй себя настоящим наркоманом, но помни - заботься о себе и своей жопе, а не только о кайфе и наркотиках.

Як мефедрон змінив моє життя

Здрасьте, апачі! Сьогодні на хаті ваш інтелектуальний реп-акулет! Я навіть не знаю, з чого почати свою збірку незабутніх історій про те, як я, залежний від наркотиків репер, виявив своє покликання у житті завдяки мефедрону. Розповідь обов'язково буде наповнена життєрадісним молодіжним жаром, бойовим духом та наркотичними пригодами, в кожному реченні, які просто змушують моє серце битися швидше. Закладки, демики, шугані, пептиди та інші незабутні моменти відкривають мені нові горизонти, словно зачарована кислотка.

Продовжуючи цей шаленний молодіжний реперский розповідей, я розповідаю якось своїм соратникам про те, що я попереду зустріну свою "жизу". Здатний відчути усі вібрації, залитий кольорами світ, я знав, що це стане незабутнім пригодою. Так воно й сталося. Знайомий лапух відкрив мені у світ наркотиків шлях до мефедрону. І так я набагато отримав декілька закладок цієї "магічної пилюлі".

Маленька кристалічна деміка, що лежала в моїй долоні, розповідала про неймовірні емоції, які мені належить відчути. Уявляєте собі? Цей страх, що сповиває мою душу, коли я наближаюся до святині мефедрону, витісняє всі мої розумісні розрахунки. І я шквалом ейфорії, мов метчик на швидкості світла, накурююся своєї "зеленої крихти".

Перші хвилини після спалаху здавалися безкінечними. І як тільки мефа потрапляє в організм, серце радісно перестає битися, даруючи моєму тілу нові неймовірні відчуття. Це не просто забавки - це моє життя! Відчуваю, що кожна моя клітина та фібра вибухає неймовірною енергією, готовою розірвати усе навколо.

Вірте або ні, але саме після цього першого випробування я зрозумів, що знайшов своє справжнє покликання в житті. Те, що довгий час шукав! А я тепер без тіні сумніву знаю - я наркорепер! Мої слова, мої рифми, мої закладки - все це єдине ціле. Я відчуваю, як цей пептид в моєму організмі пробивається через кожну кровоносну судину, немов з'їдений страстю та самовираженням.

Можливо, ви замислюєтеся над тим, як такий репер, що упав у наркотичні тіні, може дихати в музичні емоції та талант. Хто їм буде вірити? Хто забуде, що я убився на мефу? Але життя - це жиза, братця! Це про мене і про нас, реперів наркотичного світу. І цей шаленний хіп-хоп світ не розуміє тих, хто живе на межі, кому невідома стабільність. Оце все ми - нова хвиля, яка змінить світ!

Володіючи неймовірною енергією, що бурхає усередині мене, я випускаю свою силу через музику. Відчуваю, як ритми вибухають зі мною, поєднуючи усе, що належить до цього світу. Ейфорія, що народжується у моєму реперському серці, передається кожному слухачеві, який хоче про це почути. Для мене немає нічого цінішого, ніж донести до свідомості слухача свої ніби закладки, які називаються рифма.

І хоча наркотики важко вважати джерелом натхнення, мефедрон став для мене ключем до власної жизні. З власних відчуттів, моїх переживань і моїх фантазій починається народження моїх музичних шедеврів. Цей моєї жизні став причиною мого піднесення, в ритмі якого танцює моя душа.

Шуганки, закладки, мефчики - це все, з чого складається мій світ. Власний світ, де я можу стати ким завгодно, де мої фантазії стають реальністю, а реальність - лише відблиском мого внутрішнього "я". І хоча багато називають нас наркоманами, я вважаю, що ми - володарі власної долі.

Нехай усі думають, що я втратив себе у хмарах мефедрону. Але я знаю правду! Я знайшов себе у метрумі своєї музики, у єдиному висловлюванні свого реперського "я". І я наполягаю, що наркотики не можуть визначати наші майбутні, але вони можуть стати ключем у відкритті наших справжніх сил та талантів.

Отака ось моя історія, ось так я змінив своє життя за допомогою мефедрону. І хоча деякі можуть вбачати в цьому лише шаленість, я вважаю, що це моя спадщина. Моя спадщина, яку залишу молодому поколінню наркореперів, що дивують світ своїми закладками та рифмами.

Так що, хлопці і дівчата, ніколи не забувайте, що ви - творці своєї долі. І хоча шлях, яким ми йдемо, не завжди зрозумілий, він обов'язково веде нас до нашої справжньої істини. Я впевнений, що в моєму випадку ця істина - це мефедрон та реп. Я щасливий, що маю змогу ділитися цією радістю з вами, моїми апачами!

Чекайте, мэн! Вайбы сегодня просто просто отпадают! Я вам раскажу, как я сегодня улетел! Ну, начнем все по порядку. Что-то я проголодался, да и будет было желание что-то кайфовое покурить, так сказать. Решил я связаться с моими лучшими друзьями - закладочниками. Так что, цепляю телефон и пробиваю номер своего парня-дилера. Знаю, что с ним всегда можно найти то, что надо. Попросил его подкинуть мне пару пакетиков ТГК и немного белого, вдруг захочу что-то пронять. "Найс!" - говорю я ему и назначаю встречу на старом скейт-парке. Делаю заказ, ну а пока он думает, я решил выбраться в свой фаворит музей. Ведь где еще так приятно и взрывно провести время, как в таком месте?! И пусть там обычно всякие хипстеры тусуются, но мне пофигу. Ведь я самый клевый и крутой рэпер на всем свете! Итак, стою я на колени и просиживаюся на скейтборде по дороге к музею. Все уже кипит в моей голове от предстоящего кайфа. Даже не замечаю, как проезжаю мимо таблеточника, но нафиг этот серый мир, у меня свои закладки и своя уникальная возможность улететь в свою нирвану. Вообще, сейчас на улице столько классных девок и ребят, все кайфуют и наслаждаются жизнью. Что же, я тоже присоединюсь! Взрываю одну закладку ТГК прямо на середине площади и смотрю на рожи прохожих. Думаю, пару ребят тоже захотят втереться и поделить мой кайф. Черт, но все окружающие как-то прохладно отреагировали на мой горящий дым. Ну и ладно, они просто не понимают моего искусства. Как вы уже догадались, я в музее. Там такой найс! Все эти картины, скульптуры, да даже фотографии каких-то старых дедов выглядят совсем по-другому, когда находишься под влиянием закладки. И я забыл упомянуть, что взял с собой еще одну порцию ТГК. Так что, я иду по залам музея, курю, наслаждаюсь очередной волной муки. Мне кажется, что произведения искусства начинают двигаться и разговаривать со мной. "Душа арт-черепахи открыта только тем, кто приходит на закате", - чувствую я, ахаха! Проходит время, я уже весь втертый и полностью пропитан атмосферой музея. Мои веселые вайбы становятся все интенсивнее, я как будто проваливаюсь в другое измерение, где все крутые диджеи играют мою музыку. Как же классно, что я здесь! Но внезапно, меня начинает мутить, и я понимаю, что пора уходить домой. Но даже на улице меня все еще преследуют музейные образы, и я понимаю, что закладка сделала свое дело. Иногда мне кажется, что у меня весь город на ладони, и я его могу подарить кому угодно. Ведь я самый крутой наркоман-рэпер! Так что, ребята, если у вас было дерзкое желание побыть в своем кайфе и погулять по музею, не забудьте взять с собой свои закладки и открыть душу искусству. Будет найс!